ЗДО №4, ”Дзвіночок”, Летичів
Хмельницька область, Хмельницький район

Перша молодша група "Бджілка"!

З ВАШИМИ ДІТЬМИ ПРАЦЮЮТЬ:

вихователь

ЧУПРИНСЬКА  ОЛЕНА  ІВАНІВНА

 

вихователь

КАЧАНЮК  СВІТЛАНА  АНАТОЛІЇВНА

 

помічник вихователя

СИНЯВСЬКА  ІННА  РОМАНІВНА

 

 

Вік дітей - ясельний вік (3 рік життя)

Наше кредо:

"Візьми промінь світла і спрямуй його туди, де панує темрява.
Візьми усмішку і подаруй її тому, хто її потребує.
Візьми доброту і дай її тому, хто сам не вміє віддавати.
Візьми віру і віддай її кожному, хто не має її."

Наш девіз:

Бджілка літає серед квіток,
У вулик збирає добренький медок,
Так і малята нашої групи
Знання краплинки збирають до купи.

Люблять природу, люблять і мову,
Щиро радіють кожному слову.
Копляться в вулику наші знання,
Бо працьовита бджолина сім’я!


Пріоритетні завдання:

  • Сприяти формуванню у дошкільників звичок і моделей поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя, враховуючи при цьому можливості дитини з особливими осівтніми потребами.
  • Збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей.
  • Розвиток творчих здібностей дітей. З урахуванням можливостей дитини з особливими осівтніми потребами.

 

 

Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини

Досягнутий до кінця немовлячого віку рівень фізичного і психічного розвитку уможливлює перехід дитини на новий віковий етап — раннє дитинство. У подальшому їй не вдасться вже стільки досягнути та набути у своєму психічному розвитку, як за ці роки. Дитина не лише оволодіває прямим ходінням, а і впевнено, спритно рухається. Вона не тільки засвоїла мовлення, але і застосовує складну гру особових займенників. Вона вже вміє любити і боятися, виявляти свою особистість, демонструвати, на що здатна.

Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві

Особливістю соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві є спільна діяльність дитини з дорослим на правах співпраці. Розкривається вона у стосунках «дитина — предмет — дорослий». Зміст спільної діяльності полягає у засвоєнні малюком спеціально вироблених способів використання предметів. Наприкінці немовлячого віку він виокремив предмети як щось постійне, наділене стійкими властивостями. Тепер він прагне навчитися діяти з ними.

Дитина в цьому віці, за словами Л. Виготського, перебуває у світі речей і предметів, у своєрідному їх «силовому полі». Кожен предмет спонукає дитину доторкнутися до нього, взяти в руки або, навпаки, не торкатися його. Сходи ваблять дитину, щоб ходити по них; двері — щоб їх зачиняти і відчиняти; дзвіночок — щоб дзвонити; коробочка — щоб закрити і відкрити; кругла кулька — щоб котити. Кожна річ заряджена для дитини в цій ситуації афективною силою, яка притягує або відштовхує, і, відповідно, спонукає (спрямовує) її до діяльності.

1-3-річний малюк, захоплений предметом, не може від нього відволіктися. Заглиблений у предметну дію, вів не бачить, що за предметом завжди фігурує дорослий, який створює предмети певного призначення, володіє способами їх використання. Малюк не може самостійно пізнати функції предметів, оскільки їхні фізичні властивості прямо не вказують, як їх потрібно використовувати. Тільки дорослий може підказати способи використання предметів. У цьому полягають суперечності соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві.

Дитина виконує індивідуальну дію відповідно до заданого дорослим зразка, інакше вона не зможе досягти правильного результату. Тому провідною для неї стає предметна діяльність, а ситуативно-ділове спілкування — засобом її здійснення. Предметна діяльність спрямована на оволодіння дитиною призначенням предметів, уміння діяти з ними відповідно до закладених у них функцій.

На думку Д. Ельконіна, основними напрямами розвитку предметної дії дитини є:

— перехід від спільного з дорослим до самостійного її виконання. Наслідком цього є виокремлення дорослого як зразка дії, з яким малюк починає себе порівнювати;

— розвиток засобів і способів орієнтації дитини під час виконання предметної дії. Це сприяє оволодінню специфічними способами використання предмета, перенесенню дії з одного предмета на інший, з однієї ситуації на іншу, а загалом — до узагальнення дії і виникнення ігрової дії. Унаслідок цього соціальна ситуація розвитку розпадається, виникає предметне ставлення до дійсності, за якої дитина не лише дізнається про призначення, а й про функцію предметів, а також виникає особиста дія, усвідомлене «Я сам».

Отже, у процесі предметної діяльності, послуговуючись ситуативно-діловим спілкуванням, дитина під керівництвом дорослого оволодіває умінням діяти з предметами відповідно до їх функціонального призначення.

намагається самостійно осмислити і пояснити отриману інформацію. З п’яти років починається справжній розквіт ідей “маленьких філософів”.


 

                                                                                Група  "Бджілка"

 

 

Ми нащадки Кобзаря

 

 

Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини

Досягнутий до кінця немовлячого віку рівень фізичного і психічного розвитку уможливлює перехід дитини на новий віковий етап — раннє дитинство. У подальшому їй не вдасться вже стільки досягнути та набути у своєму психічному розвитку, як за ці роки. Дитина не лише оволодіває прямим ходінням, а і впевнено, спритно рухається. Вона не тільки засвоїла мовлення, але і застосовує складну гру особових займенників. Вона вже вміє любити і боятися, виявляти свою особистість, демонструвати, на що здатна.

Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві

Особливістю соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві є спільна діяльність дитини з дорослим на правах співпраці. Розкривається вона у стосунках «дитина — предмет — дорослий». Зміст спільної діяльності полягає у засвоєнні малюком спеціально вироблених способів використання предметів. Наприкінці немовлячого віку він виокремив предмети як щось постійне, наділене стійкими властивостями. Тепер він прагне навчитися діяти з ними.

Дитина в цьому віці, за словами Л. Виготського, перебуває у світі речей і предметів, у своєрідному їх «силовому полі». Кожен предмет спонукає дитину доторкнутися до нього, взяти в руки або, навпаки, не торкатися його. Сходи ваблять дитину, щоб ходити по них; двері — щоб їх зачиняти і відчиняти; дзвіночок — щоб дзвонити; коробочка — щоб закрити і відкрити; кругла кулька — щоб котити. Кожна річ заряджена для дитини в цій ситуації афективною силою, яка притягує або відштовхує, і, відповідно, спонукає (спрямовує) її до діяльності.

1-3-річний малюк, захоплений предметом, не може від нього відволіктися. Заглиблений у предметну дію, вів не бачить, що за предметом завжди фігурує дорослий, який створює предмети певного призначення, володіє способами їх використання. Малюк не може самостійно пізнати функції предметів, оскільки їхні фізичні властивості прямо не вказують, як їх потрібно використовувати. Тільки дорослий може підказати способи використання предметів. У цьому полягають суперечності соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві.

Дитина виконує індивідуальну дію відповідно до заданого дорослим зразка, інакше вона не зможе досягти правильного результату. Тому провідною для неї стає предметна діяльність, а ситуативно-ділове спілкування — засобом її здійснення. Предметна діяльність спрямована на оволодіння дитиною призначенням предметів, уміння діяти з ними відповідно до закладених у них функцій.

На думку Д. Ельконіна, основними напрямами розвитку предметної дії дитини є:

— перехід від спільного з дорослим до самостійного її виконання. Наслідком цього є виокремлення дорослого як зразка дії, з яким малюк починає себе порівнювати;

— розвиток засобів і способів орієнтації дитини під час виконання предметної дії. Це сприяє оволодінню специфічними способами використання предмета, перенесенню дії з одного предмета на інший, з однієї ситуації на іншу, а загалом — до узагальнення дії і виникнення ігрової дії. Унаслідок цього соціальна ситуація розвитку розпадається, виникає предметне ставлення до дійсності, за якої дитина не лише дізнається про призначення, а й про функцію предметів, а також виникає особиста дія, усвідомлене «Я сам».

Отже, у процесі предметної діяльності, послуговуючись ситуативно-діловим спілкуванням, дитина під керівництвом дорослого оволодіває умінням діяти з предметами відповідно до їх функціонального призначення.

намагається самостійно осмислити і пояснити отриману інформацію. З п’яти років починається справжній розквіт ідей “маленьких філософів”.

 


Група  "Бджілка"

 




 


Гімнастика пробудження

Гімнастика пробудження – невід’ємна ланка фізичного розвитку дітей. Її місце - у другій половині дня після денного сну. Прокидаючись та виконуючи елементарні фізичні вправи, діти налагоджують свій організм до подальшої рухової активності.

Позитивні сторони гімнастики пробудження

1. Гімнастика дає змогу запобігти швидкому відтоку крові від головного мозку (такий різкий відтік призводить до короткочасної гіпоксії, тобто кисневого голодування. Воно, якщо дитина різко набирає пози стоячи, може призвести до запаморочення, нудоти і, навіть, до короткочасної втрати свідомості).

2. У позах лежачи забезпечується найсприятливіший режим діяльності серцево-судинної системи, коли серцю не доводиться перенапружуватися, щоб перекачати кров з ніг угору, долаючи силу тяжіння. Як результат - серцевий м'яз і кровоносна система зношуються значно менше.

3. Дотриманням переходу від поз лежачи до прямо стояння забезпечується наростання тонусу м'язів, що втримують хребет у необхідному оптимальному положенні, до відповідного рівня. У свою чергу, правильна тонічна напруга хребта сприяє ефективній роботі спинного мозку, периферійної і центральної нервової системи.

4. Під час виконання різноманітних вправ у позі лежачи створюються необхідні умови для довільного коригування положення зміщених хребців. Ось чому навіть дорослі після важкого трудового дня, коли м'язи спини і хребта перенесли важкі навантаження, із задоволенням лягають на підлогу - перекочуються, перекидаються, витягуються, щоб «хруснуло».

5. Малюкам дуже подобаються різноманітні горизонтальні положення - це природно для них - поперевертатися, поперекидатися.

Проводити гімнастику пробудження можна у різних придатних для цього приміщеннях і місцях: на ліжечках у спальнях, на килимку у груповій кімнаті, в музичному чи фізкультурному залі, на майданчику, лісовій галявині.

 

«У подорож з казковою Цеглинкою» таку назву мало заняття -  квест з використанням LEGO- технології, що пройшло у нашій групі 23 квітня. Діти разом із Цеглинкою відправились у цікаву, захоплюючу подорож з безліччю перешкод і випробувань, які вони з впевненістю  подолали.

Та в цікавій і невимушеній мандрівці, з легкістю виконали усі завдання, які ставились перед малими мандрівниками. І в результаті досягли поставленої цілі. А завдання були не з легких:

  • продовжувати формувати у дітей уявлення про весняні зміни в природі за допомогою коректурних таблиць, вміння розрізняти за зовнішніми ознаками весняні квіти і позначати за допомогою цеглинок ЛЄГО;

  • удосконалювати навички розв’язування віршованих задач, розрізняння чисел в межах 10, порівняння множин предметів за допомогою знаків та цеглинок ЛЄГО;

  • закріпити і поглибити просторові уявлення дітей (вгорі, внизу, під, над, зліва, з права),закріпити знання кольорів та відтінків, вміння виконувати завдання за словесними вказівками дорослого;

  • сприяти розвитку кругозору дітей, світосприйняття;

  • розвивати логічне мислення, дрібну моторику рук, конструктивні здібності;

  • формувати здатність до порівняння, аналізу, класифікації;

  • виховувати самостійність, терплячість, пізнавальний інтерес.

 

    Головне  - посмішки дітей, вогник у їхніх очах  і допитливий, добрий погляд.

    Разом ми сила, разом ми здолаєм усе, разом ми незламні, неповторні, неперевершені, розумні, завзяті маленькі бджілки.

Консультації для батьків

Життя нічого не дає без праці.

                                               Горацій



Ми сьогодні працювали

І город на підвіконні саджали.

Група "Бджілка"

Логін: *

Пароль: *