ЗДО №4, ”Дзвіночок”, Летичів
Летичівський район, Хмельницька область

Вас вітає інклюзивна група "Бджілка"!

З ВАШИМИ ДІТЬМИ ПРАЦЮЮТЬ:

вихователь

ЧУПРИНСЬКА  ОЛЕНА  ІВАНІВНА

вихователь

ТИСЮК  ОЛЕСЯ  ВОЛОДИМИРІВНА

асистент вихователя:

КАЧАНЮК  СВІТЛАНА  АНАТОЛІЇВНА

помічник вихователя

СИНЯВСЬКА  ІННА  РОМАНІВНА

Вік дітейстарший вік (5-6 років)

Наше кредо:

"Візьми промінь світла і спрямуй його туди, де панує темрява.
Візьми усмішку і подаруй її тому, хто її потребує.
Візьми доброту і дай її тому, хто сам не вміє віддавати.
Візьми віру і віддай її кожному, хто не має її."

Наш девіз:

Бджілка літає серед квіток,
У вулик збирає добренький медок,
Так і малята нашої групи
Знання краплинки збирають до купи.

Люблять природу, люблять і мову,
Щиро радіють кожному слову.
Копляться в вулику наші знання,
Бо працьовита бджолина сім’я!


Пріоритетні завдання:

  • Сприяти формуванню у дошкільників звичок і моделей поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя, враховуючи при цьому можливості дитини з особливими осівтніми потребами.
  • Збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров’я дітей.
  • Розвиток творчих здібностей дітей. З урахуванням можливостей дитини з особливими осівтніми потребами.

РЕЖИМ  ГРУПИ

1.

8.00-8.30

Прийом дітей, огляд, спільні ігри

2.

8.30-8.35

Ранкова гімнастика

3.

8.35-9.00

Підготовка до сніданку. Сніданок

4.

9.00-9.10

Підготовка до організованої діяльності

5.

9.10–10.20

Організована діяльність

6.

10.20-12.20

Підготовка до прогулянки. Прогулянка

7.

12.20-12.30

Підготовка до обіду, гігієнічні водні процедури

8.

12.30–13.10

Обід, підготовка до денного сну

9.

13.10-15.00

Сон

10.

15.00–15.30

Поступовий підйом, гімнастика пробудження, оздоровчі процедури

11.

15.30-15.50

Підвечірок

12.

15.50-17.00

Ігри, спілкування, індивідуальна діяльність, розваги,
прогулянка, повернення додому

 

Особливості  розвитку  дітей  старшого  віку

Дошкільне дитинство — важливий період у всебічному розвитку дитини та підготовці до шкільного життя. Останній рік перед вступом до школи, тобто вік від п’яти до шести років,— найбільш відповідальний. Типові для цього віку особливості фізичного, інтелектуального та психічного розвитку малюків дозволяють активно підготувати їх до періоду навчання.

Сприйняття дитини стає більш свідомим та цілеспрямованим. Якщо молодший дошкільник сприймає зазвичай те, що йому найбільше сподобалося, привернуло увагу, то малюк шостого року життя вже здатен підкорити сприйняття довколишніх предметів та явищ певній меті, які ставить він сам. У дитини розвивається спостережливість, формуються окомір, зорова оцінка пропорцій, що характеризують певний предмет. У старшого дошкільника розвиваються також довільна та мимовільна увага, здатність до аналізу та вміння відтворювати раніше засвоєне. Завдяки цьому відбувається перехід від наочно-дійового до наочно-образного мислення. Формуються узагальнені способи мислення: порівняння, відшукування схожостей, відмінностей, класифікація, аналіз, поєднання тощо.

П’ятирічна дитина продовжує активно накопичувати словниковий запас. Відбувається оволодіння граматичним складом рідної мови, зокрема різними видами складних речень. На порозі старшого дошкільного віку мовлення набуває ознак розмірковування, що сприяє розвитку здатності діяти подумки, подумки планувати, контролювати діяльність. З’являється пояснювальне мовлення.

Характерною особливістю мовлення дитини п’яти років є застосування мови для спілкування з однолітками. Малюк ставить запитання, розповідає, розмірковує, фантазує, намагається скласти віршики та пісеньки, обмінюється враженнями. Тепер він здатен до детальної словесної характеристики предметів та явищ: може назвати їх якості, ознаки, відношення. А численні запитання дитини, як правило, спрямовані на пізнання оточуючого світу та отримання знань. Під впливом дорослого поступово виникає якісно нова форма спілкування — особистісна. Дитина хоче не просто мати увагу з боку інших, але й відчувати пошану, взаєморозуміння, співчуття.

Старшому дошкільнику під силу вирішувати досить складні завдання; звичайно, якщо при цьому дорослий надає йому можливість спостерігати доступні для його розуміння факти. Малюк вже вміє узагальнювати; встановлювати зв’язки, класифікувати предмети за певною ознакою на більш високому рівні порівняно з попередніми роками. У старшого дошкільника починає розвиватися словесно-логічне мислення. Однак логіка мислення п’ятирічної дитини є ще досить своєрідною, недосконалою: малюк припускається помилок, часто не може в сукупності проаналізувати всі деталі ситуації або інтелектуального завдання, виокремити в ньому головне тощо.

Пам’ять вихованця шостого року життя перебуває у стані переходу від мимовільної до свідомої. Дитина може легко завчити текст віршика, пісеньки. Особливістю емоційного розвитку малят шостого року життя є те, що вони стають більш стриманими. Діти засвоюють «мову почуттів»: міміку, жести, пози, інтонації голосу тощо.

Малюк здатен приховати власні відчуття страху, агресії, сльози тощо.

Упродовж старшого дошкільного віку дитина набуває здатності довільно керувати пізнавальними процесами.

Діти п’яти років можуть систематично виконувати посильні трудові обов’язки. Вони намагаються зробити щось корисне для інших, бути потрібними їм. Організація діяльності старших дошкільників, коли діти усвідомлюють, що їхня участь і якість роботи є складовою спільного результату, сприяє формуванню трудових дій.

Процес навчання старших дошкільників супроводжується позитивними інтелектуальними емоціями. У ньому малята бачають шлях до дивовижних відкриттів. Малюки шостого року життя зазвичай з інтересом ставляться до навчання, щоправда, сприймають і запам’ятовують переважно ті завдання, які можна безпосередньо використати в художній діяльності або для гри.

У цей період дитина починає особливо захоплено гратися. Ігри старших дошкільнят стають різноманітними та розгорнутими, їм властиве ускладнення сюжету. Як правило, ігри малят п’яти років дедалі набувають більш творчого характеру: вони вже сюжетно-рольові, моделюючі та групові. Розвиваються і різні підвиди сюжетно-рольової гри: режисерські, ігри-фантазії, ігри з правилами тощо.


Група  "Бджілка"

 




 


Гімнастика пробудження

Гімнастика пробудження – невід’ємна ланка фізичного розвитку дітей. Її місце - у другій половині дня після денного сну. Прокидаючись та виконуючи елементарні фізичні вправи, діти налагоджують свій організм до подальшої рухової активності.

Позитивні сторони гімнастики пробудження

1. Гімнастика дає змогу запобігти швидкому відтоку крові від головного мозку (такий різкий відтік призводить до короткочасної гіпоксії, тобто кисневого голодування. Воно, якщо дитина різко набирає пози стоячи, може призвести до запаморочення, нудоти і, навіть, до короткочасної втрати свідомості).

2. У позах лежачи забезпечується найсприятливіший режим діяльності серцево-судинної системи, коли серцю не доводиться перенапружуватися, щоб перекачати кров з ніг угору, долаючи силу тяжіння. Як результат - серцевий м'яз і кровоносна система зношуються значно менше.

3. Дотриманням переходу від поз лежачи до прямо стояння забезпечується наростання тонусу м'язів, що втримують хребет у необхідному оптимальному положенні, до відповідного рівня. У свою чергу, правильна тонічна напруга хребта сприяє ефективній роботі спинного мозку, периферійної і центральної нервової системи.

4. Під час виконання різноманітних вправ у позі лежачи створюються необхідні умови для довільного коригування положення зміщених хребців. Ось чому навіть дорослі після важкого трудового дня, коли м'язи спини і хребта перенесли важкі навантаження, із задоволенням лягають на підлогу - перекочуються, перекидаються, витягуються, щоб «хруснуло».

5. Малюкам дуже подобаються різноманітні горизонтальні положення - це природно для них - поперевертатися, поперекидатися.

Проводити гімнастику пробудження можна у різних придатних для цього приміщеннях і місцях: на ліжечках у спальнях, на килимку у груповій кімнаті, в музичному чи фізкультурному залі, на майданчику, лісовій галявині.

 

Консультації для батьків

 

Логін: *

Пароль: *