Ясельна група "Казка" вітає вас!
З ВАШИМИ ДІТЬМИ ПРАЦЮЮТЬ:
вихователь
БУРАВЕЦЬ ЛЕСЯ ІВАНІВНА
вихователь
ТИСЮК ОЛЕСЯ ВОЛОДИМИРІВНА
помічник вихователя
КОЛОДІЙ АНТОНІНА АНАТОЛІЇВНА
Вік дітей - ранній вік (2 рік життя)
Наше кредо: спочатку любити, потім навчати. 
Наш девіз: Малята ми маленькі,
Дуже дружні й веселенькі.
Ми багато хочем знати,
Щоб розумними зростати.
Пріоритетні завдання:
- Сприяти соціалізації дітей та адаптації до умов дошкільного закладу, формувати доброзичливі стосунки в групі між дітьми, виховувати культуру поведінки.
- Збагачувати чуттєвий досвід дітей, розширювати знання про речі навколо.
- Спонукати до спільних ігор з вихователем та іншими дітьми, розвивати уміння самостійно займати себе грою, добирати іграшки для гри.
- Збагачувати досвід дітей різними сенсорними враженнями; формувати уявлення про колір, форму, величину, початкові просторові уявлення.
- Формувати уявлення про властивості зображувальних засобів.
Ранній вік і його значення у подальшому розвитку дитини
Досягнутий до кінця немовлячого віку рівень фізичного і психічного розвитку уможливлює перехід дитини на новий віковий етап — раннє дитинство. У подальшому їй не вдасться вже стільки досягнути та набути у своєму психічному розвитку, як за ці роки. Дитина не лише оволодіває прямим ходінням, а і впевнено, спритно рухається. Вона не тільки засвоїла мовлення, але і застосовує складну гру особових займенників. Вона вже вміє любити і боятися, виявляти свою особистість, демонструвати, на що здатна.
Соціальна ситуація розвитку у ранньому дитинстві
Особливістю соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві є спільна діяльність дитини з дорослим на правах співпраці. Розкривається вона у стосунках «дитина — предмет — дорослий». Зміст спільної діяльності полягає у засвоєнні малюком спеціально вироблених способів використання предметів. Наприкінці немовлячого віку він виокремив предмети як щось постійне, наділене стійкими властивостями. Тепер він прагне навчитися діяти з ними.
Дитина в цьому віці, за словами Л. Виготського, перебуває у світі речей і предметів, у своєрідному їх «силовому полі». Кожен предмет спонукає дитину доторкнутися до нього, взяти в руки або, навпаки, не торкатися його. Сходи ваблять дитину, щоб ходити по них; двері — щоб їх зачиняти і відчиняти; дзвіночок — щоб дзвонити; коробочка — щоб закрити і відкрити; кругла кулька — щоб котити. Кожна річ заряджена для дитини в цій ситуації афективною силою, яка притягує або відштовхує, і, відповідно, спонукає (спрямовує) її до діяльності.
1-3-річний малюк, захоплений предметом, не може від нього відволіктися. Заглиблений у предметну дію, вів не бачить, що за предметом завжди фігурує дорослий, який створює предмети певного призначення, володіє способами їх використання. Малюк не може самостійно пізнати функції предметів, оскільки їхні фізичні властивості прямо не вказують, як їх потрібно використовувати. Тільки дорослий може підказати способи використання предметів. У цьому полягають суперечності соціальної ситуації розвитку в ранньому дитинстві.
Дитина виконує індивідуальну дію відповідно до заданого дорослим зразка, інакше вона не зможе досягти правильного результату. Тому провідною для неї стає предметна діяльність, а ситуативно-ділове спілкування — засобом її здійснення. Предметна діяльність спрямована на оволодіння дитиною призначенням предметів, уміння діяти з ними відповідно до закладених у них функцій.
На думку Д. Ельконіна, основними напрямами розвитку предметної дії дитини є:
— перехід від спільного з дорослим до самостійного її виконання. Наслідком цього є виокремлення дорослого як зразка дії, з яким малюк починає себе порівнювати;
— розвиток засобів і способів орієнтації дитини під час виконання предметної дії. Це сприяє оволодінню специфічними способами використання предмета, перенесенню дії з одного предмета на інший, з однієї ситуації на іншу, а загалом — до узагальнення дії і виникнення ігрової дії. Унаслідок цього соціальна ситуація розвитку розпадається, виникає предметне ставлення до дійсності, за якої дитина не лише дізнається про призначення, а й про функцію предметів, а також виникає особиста дія, усвідомлене «Я сам».
Отже, у процесі предметної діяльності, послуговуючись ситуативно-діловим спілкуванням, дитина під керівництвом дорослого оволодіває умінням діяти з предметами відповідно до їх функціонального призначення.
Все на городі зеленіє.
Дітвора навкруг радіє,
Будемо все ми поливать.
За рослинами спостерігать.
І тоді наш огород,
Буде радувать народ.
Особливості розвитку дітей середнього дошкільного віку
Найбільш яскравий розвиток дітей середнього дошкільного віку (4-5 років) характеризують довільність, навмисність, цілеспрямованість психічних процесів, що свідчить про збільшення участі волі в процесах сприйняття, пам’яті, уваги.
У цьому віці дитина освоює прийоми активного пізнання властивостей предметів: вимірювання, порівняння шляхом накладання, прикладання предметів один до одного тощо. У процесі пізнання дитина знайомиться з різними властивостями навколишнього світу: кольором, формою, величиною предметів, характеристиками часу, простору, смаку, запаху, звуку, якостей поверхні. Вона вчиться сприймати їхні вияви, розрізняти відтінки й особливості, запам’ятовує назви. У цей період формуються уявлення про основні геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник, овал, прямокутник й багатокутник); про сім кольорів спектру, біле й чорне; про параметри величини (довжина, ширина, висота, товщина); про простір (далеко, близько, глибоко, там, тут, угорі, унизу); про час (ранок, день, вечір, ніч, пора року, годинники, хвилини тощо); про особливі властивості предметів і явищ (звук, смак, запах, температура, якість поверхні тощо).
Що стосується пам’яті малюка, то дуже важливо, щоб дитина за допомогою дорослого осмислювала те, що заучує. Осмислений матеріал запам’ятовується навіть тоді, коли не ставиться мета його запам’ятати. Безглузді елементи легко запам’ятовуються лише в тому випадку, якщо матеріал захоплює дітей своєю ритмікою, або, як лічилки, вплітаючись у гру, стають необхідними для здійснення ігрової процедури. Обсяг пам’яті поступово зростає, дитина п’ятого року життя більш чітко відтворює те, що запам’ятала. Так, переказуючи казку, вона намагається точно передати не тільки основні події, але й другорядні деталі, пряму й авторську мову. Діти запам’ятовують до 7-8 назв предметів. Починає складатися довільне запам’ятовування: діти здатні прийняти завдання на запам’ятовування, пам’ятають доручення дорослих, можуть вивчити невеликий вірш тощо.
У середньому дошкільному віці починає розвиватися образне мислення. Діти вже здатні використовувати прості схематизовані зображення для розв’язку нескладних завдань. Вони можуть будувати за схемою, вирішують лабіринтові завдання. Розвивається передбачення. Діти можуть сказати, що відбудеться в результаті взаємодії об’єктів, на основі їхнього просторового розташування.
У дітей 4-5 років переважає наочно-образне мислення, і головне завдання педагога – формування різноманітних конкретних уявлень. Але не слід забувати, що мислення людини – це й здатність до узагальнення, тому необхідно також учити дітей узагальнювати. Дитина даного віку здатна аналізувати об’єкти одночасно за двома ознаками: кольором і формою, кольором й матеріалом тощо.
У середньому дошкільному віці поліпшуються вимова звуків і дикція. Мова привертає увагу дітей і активно використовується ними. Діти займаються словотворчістю на основі граматичних правил. Мова дітей при взаємодії один з одним носить ситуативний характер, а при спілкуванні з дорослим стає позаситуативною.
У розвитку свідомості дітей відкриваються дві дуже важливі можливості, від правильного використання яких істотно залежить загальний рівень їхнього розумового розвитку. Одна з можливостей пов’язана з тим, що на п’ятому році життя діти здатні у своєму пізнанні виходити за межі того, із чим безпосередньо зіштовхуються самі. Починаючи із цього віку діти можуть поступово накопичувати фактичні знання про різні предмети і явища, яких вони не бачили й про які знають тільки зі слів дорослого (про тварини і машини, міста і країни тощо).
Дуже важливо розуміти, що коли дитина накопичує такі уявлення, вона не просто збільшує обсяг знань про навколишнє. У неї природно виникає ставлення до тих нових сфер життя, з якими її знайомлять: симпатія до дельфінів і боязнь акул, співчуття до людей, які місяцями живуть в умовах полярної ночі, і повага до їхньої здатності пристосовуватися до складних природних умов.
Діти 4-5 років прагнуть до самостійності, але невдачі бентежать їх. Накопичуючись, безуспішні зусилля породжують непевність. Тим часом довільність підтримується саме успішністю виконання завдання дорослого або справи, яку дитина задумала зробити сама. В ігровій діяльності дітей середнього дошкільного віку з’являються рольові взаємодії. Вони вказують на те, що дошкільники починають відокремлювати себе від прийнятої ролі. У процесі гри ролі можуть мінятися. Ігрові дії починають виконуватися не заради них самих, а заради змісту гри. Відбувається поділ ігрових і реальних взаємодій дітей.
Група "Казка"
Наші випускники! Група "Казка"
Коли батьки вперше ведуть свого малюка до садочка, то вони мають справу з такою проблемою, як адаптація. Адаптація - це важливий етап у житті дітей та їх батьків.
1 вересня 2020 року в групу раннього віку «Казка» прийшли 17 розумних, допитливих малюків. З них 7 хлопчиків і 10 дівчаток. Майже всі діти успішно пройшли адаптацію до дитсадка та умов перебування в ньому. У малят склалися дружні, довірливі стосунки не лише з однолітками, а й з дорослими.
22 вересня 2020 року відповідно до графіка проведення батьківських зборів ЗДО №4 в нашій групі відбулися збори батьків за темою: «Адаптація дітей раннього віку», які проводилися на свіжому повітрі, на території дошкільного закладу з дотриманням усіх карантинних вимог.
На порядку денному стояли такі питання:
1. Аналіз готовності дитячого садка до нового навчального року в осінньо-зимовий період. Заслухали директора ЗДО №4 Марущак С.М.
2. Індивідуальні особливості розвитку і поведінки дитини. Виступ психолога ЗДО №4 Сергеєвої О.П.
3. Адаптація дітей раннього віку до умов дошкільного навчального закладу. Підготувала вихователька Буравець Л.І.
4. Різне.
На зборах було присутніх 17 батьків, які брали активну участь в обговоренні даних питань. За більшістю голосів був обраний батьківський комітет на чолі з головою Одріховською О.А. та його членами: Бакалець Т., Паньковою В., Панасюк А.,Палажчина І., Шваб Н. та Терлецьким С.
Шановні батьки дякуємо вам за підтримку та активну позицію у житті садочка. Бажаємо вам та вашим дітям міцного здоров’я. Маємо надію на плідну співпрацю в подальшому усіх учасників освітнього процесу.
Хай нам усім щастить!
